Архів

Друк

Дитячий офтальмолог розповіла про онкологічну хворобу, що найчастіше виникає у малюків

Сфотографували дитину, а на фото око схоже на котяче, є зайва біла пляма? Генетичний збій при формуванні дитини в утробі матері провокує появу на нормальній сітківці ока тканин, які після народження немовляти активуються і з них формується ретинобластома.

Ольга Солянник, дитячий лікар-офтальмолог вищої категорії Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні, розповіла про хворобу та її лікування.

Ретинобластома – злоякісна пухлина, яка розвивається з ембріональних клітин сітківки і виникає головним чином у дітей молодшого віку. Рак сітківки, як ще називають ретинобластому, в онкологічній структурі становить 2,4-4,4%, при цьому пік захворюваності припадає на вік 2-3 років. Так як в більшості випадків це захворювання призводить до втрати зору, проблема діагностики та лікування ретинобластоми дуже актуальна.

Класифікація ретинобластоми

Існує кілька класифікацій цієї патології. При втановленні діагнозу до уваги береться кожна з них. Виділяють спадкову і спорадичну форми ретинобластоми. При першій формі найчастіше відзначається білатеральний характер ураження - пухлина вражає обидва ока, у другому випадку характер ураження односторонній.

Класифікують пухлину також у напрямку росту:

  • ендофітний ріст – пухлина росте до центру ока, руйнуючи при цьому сітківку і склоподібне тіло;
  • екзофітний ріст - відбувається проростання пухлинної тканини під сітківку, що може привести до її відшарування;
  • інфільтративна ретинобластома (зустрічається в 1-1,5% випадків) - пухлина як би «просочує» сітківку, викликаючи її дистрофію і формуючи псевдогіпопіон.

У клінічній практиці застосовують класифікацію за принципом TNM, в якій враховується розмір пухлини, наявність метастазів в регіональні лімфовузли і у віддалені органи.

Причини розвитку та фактори ризику раку сітківки

Головна причина розвитку цього захворювання – збій нормального розвитку ока. Сітківка формується з нейроектодермальних тканин. При генетичному збої у  нормальній сітківці зберігаються поодинокі ділянки цієї тканини, які після народження активуються, починають рости, в результаті чого і формується ретинобластома.

Майже в 60% випадків ретинобластома у дітей є вродженою, тобто у батьків хворих дітей в дитинстві теж було це захворювання. Часто рак сітківки поєднується з іншими аномаліями розвитку.

Важливо! У дітей зі спадковою ретинобластомою високий ризик виникнення злоякісних пухлин іншої локалізації.

Етіологічні чинники спорадичної ретинобластоми досі остаточно не з`ясовані, Визначено лише фактори ризику розвитку цієї патології:

  • вік батьків дитини
  • робота батьків на шкідливих виробництвах, зокрема на металургійних комбінатах;
  • вплив іонізуючого опромінення на батьків перед зачаттям;
  • негативні екологічні умови.

Найважливіші симптоми для виявлення ретинобластоми:

  1. Симптом «котячого ока», що виявляється здебільшого на фото –  білий зіничний рефлекс.
  2. Косоокість.
  3. Світлобоязнь, сльозотеча як наслідок підвищення внутрішньоочного тиску, та розвиток запальних захворювань ока (іридоцикліт та увеїт).
  4. Збільшення пухлини призводить до появи больового синдрому.

Діагностика

Діагноз ретинобластоми встановлюється на підставі огляду дитини офтальмологом і результатів додаткових методів обстеження. Під час огляду виявляються лейкокорія, мідріаз з ослабленням реакції зіниці на світло, різні форми косоокості. Лікар офтальмолог обов`язково виконує розширене офтальмологічне обстеження, до складу якого входять:

  1. Офтальмоскопія.
  2. Тонометрія - визначення внутрішньоочного тиску.
  3. Дослідження бінокулярного зору.
  4. Візометрія.
  5. Екзофтальмометрія.

З додаткових методів обстеження слід зазначити:

  1. Ультразвукове дослідження очного яблука.
  2. Рентгенографію лицьового відділу черепа.
  3. Магнітно-резонансну або комп`ютерну томографію черепа.
  4. Сцинтиграфічної дослідження кісток і печінки для виявлення метастазів.
  5. Пункцію кісткового мозку.

Лікування ретинобластоми.

Лікування цієї пухлини полягає в її видаленні. Для цього можуть бути використані різні способи. На ранній стадії процесу ефективні кріодеструкція, лазеротерапія (фотокоагуляція). Ці методи в більшості випадків дозволяють зберегти зір.

У запущених випадках, при пухлинах великого розміру, проводять видалення очного яблука, після чого зір відновити неможливо, а пацієнтові проводять протезування ока.

Важливо! Ретинобластома дуже чутлива до променевої терапії. Чим раніше розпочато відповідне лікування, тим сприятливіший  прогноз.

При білатеральній ретинобластомі тактика лікування підбирається індивідуально для кожного ока, прогноз терапії залежить від стадії процесу і обсягу пухлини.

Профілактика захворювання

Для профілактики ретинобластоми необхідна консультація у медичного генетика дітей, народжених в сім`ях з обтяженим анамнезом щодо цього захворювання. Діти з таких сімей повинні не рідше 1 разу на 2-3 місяці оглядатися офтальмологом. Це дозволяє виявити ретинобластому на самій ранній стадії і забезпечити максимально ефективне і безпечне для зору лікування.

Прогноз після операції досить сприятливий, виняток становлять вкрай запущені випадки, коли пухлина дала метастази в інші органи.

ПРЕС-ЦЕНТР ДОЗ ОДА
Поділіться з друзями:   

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Останні новини