Архів

Друк

На Полтавщині агрофірма отримала сертифікат на виробництво молока для дитячого харчування

Ні для кого не секрет, що нині система технічного регулювання переживає період реформування. З одного боку, поступово впроваджуються норми, які діють в Європейському Союзі, з іншого – ще далеко не всі регуляторні механізми запрацювали на повну силу.

Так, в усьому цивілізованому світі споживач має право вибору між дешевою «нашпигованою хімією» і дорогою натуральною продукцією. Виробники останньої - самі зацікавлені періодично перевіряти її на відповідність чинним стандартам і співпрацювати з незалежними органами по сертифікації. Позитивний імідж компанії в умовах жорсткої конкуренції ціниться на вагу золота: його важко заробити і можна миттєво втратити. В Україні ж, поки що, право споживача на свідомий вибір реалізоване не до кінця, адже ні висока ціна, ні потужна реклама, яка нерідко буває неправдивою, не гарантують покупцеві, що перед ним якісний товар.

Проте, з кожним роком число обізнаних та вимогливих споживачів зростає, тож на сучасному ринку дедалі більшим попитом користується натуральна продукція, виробники якої повинні на практиці підтвердити, що вона дійсно відповідає найсуворішим вимогам. До такого кроку вдалося ТОВ агрофірма «Маяк», що у Котелевському районі, що вже добре відоме жителям області, як один з небагатьох виробників м’ясопродуктів, виготовлених з натуральної сировини без хімічних добавок. А днями агрофірма вперше на Полтавщині добровільно сертифікувала виробництво молока для дитячого харчування.

Як відомо, відповідно до Закону України «Про дитяче харчування», сировина, яка використовується для виробництва продукції, призначеної для дітей з народження до трьох років, повинна бути вирощена у спеціальних екологічно чистих зонах та відповідати обов’язковим параметрам безпечності, зокрема, не містити у своєму складі генетично модифікованих організмів, пестицидів, важких металів, радіонуклідів, гормональних препаратів, антибіотиків тощо. Тому в процесі сертифікації було не лише проведено лабораторні випробування самої продукції та перевірено наявність експертних висновків про відсутність в ній генетично модифікованих організмів, а й досліджено, наскільки натуральними кормами харчують худобу, на яких полях випасають, в яких приміщеннях її утримують (достатні площа, освітлення тощо), яку технологію отримання молока застосовують. Зокрема, для цієї агрофірми характерно те, що з доїльних апаратів воно йде безпосередньо у ємність для зберігання, при цьому унеможливлюється контакт з повітрям чи руками, тож загроза можливого забруднення рівна нулю. До того ж, ферма має належний рівень оснащення та можливість зберігати молоко охолодженим.

Крім того, виробник надав підтвердження того, що все поголів’я корів абсолютно здорове. Врахували і наявність на підприємстві власної лабораторії, що має неабияке значення для постійного контролю за безпечністю продукції.

Молоко для дитячого харчування було сертифіковано в державній системі УКРСЕПРО на відповідність ДСТУ 3662-97. Втім, його можуть закуповувати і для виробництва широкого асортименту молочної продукції. Бажаючі вже знайшлися на Вінничині.

Оскільки, пропозицію формує попит, масово виробляти натуральні продукти стане вигідно, як тільки і пересічні споживачі, і держава будуть вимагати їх від торгівельних мереж.

У розвинених країнах світу органічні продукти - надзвичайно популярні, а їх виробництво приносить шалені прибутки

У розвинених країнах світу приблизно з середини 70-х років органічне землеробство існує, як окрема «офіційна» галузь сільського господарства. Щороку вона набуває дедалі більшої популярності. Споживачі віддають перевагу саме «здоровим» продуктам з позначкою «Organic» або «Bio», незважаючи на те, що їх вартість значно вища.

Найкраще органічне землеробство розвинене у США, Австралії та Італії. Хоча нині воно стрімко поширюються в усьому світі. Так, лише в країнах ЄС кількість так званих «органічних» господарств за 15 років зросла більш ніж у 20 разів!

Прибічники такої форми господарювання можуть похвалитися тим, що економлять на придбанні різних «досягнень» хімічної промисловості, до того ж, врожайність на чистій землі досить часто є вищою за ту, яка спостерігається при застосуванні традиційних технологій.

Термін «органічне сільське господарство» (ORGANIK AGRICULTURE) запровадила міжнародна федерація органічного руху (IFOAM). Воно передбачає мінімальний обробіток грунту, вирощування сільгосппродукції без синтетичних хімікатів (добрив, пестицидів, антибіотиків, стимуляторів росту тощо) та генетично модифікованих організмів. Виробництво органічних продуктів відбувається без застосування шкідливих технологій, таких як обробка ультразвуком, хімічна консервація, обробка фенолами, радіактивними елементами і таке інше. Причому, якщо фермер хоча б раз впіймається на порушенні вимог стандарту, зокрема, використає хімічні добрива, то втратить свій сертифікат.

Відповідно до Директиви ЄС 834/207 від 28 липня 2007 року, яка регулює правила органічного агровиробництва та маркування органічної продукції і продуктів харчування, органічним може вважатися лише виробництво на землях, які три роки поспіль не знали, що таке агрохімія і ГМО.

Господарства, які займаються органічним землеробством, максимально використовують природні методи боротьби із шкідниками і хворобами, переваги місцевих та унікальних видів, сортів та порід рослин та тварин, біологічні фактори збільшення природної родючості грунтів, зокрема, заміну органічних добрив на неорганічні. Серед останніх, найпоширенішим є компост, він може вироблятися безпосередньо із відходів виробництва самого ж господарства – решток рослин та продуктів життєдіяльності тварин.

Грунту в органічному землеробстві приділяється особлива увага – його верхній шар (гумус) є найціннішим ресурсом для сільського господарства. До речі, цікаво, що якщо на початку 19-го століття еспедиція Докучаєва фіксувала на землях Полтавської губернії 11-12% гумусу, то тепер залишилося в кращому випадку 5%, а подекуди лише 2%!

Між іншим, практика доводить, що ефективними можуть бути як великі, так і малі «органічні» господарства. Прекрасні результати отримали саме на маленьких фермах, в таких, здавалося б, економічно відсталих країнах, як Непал, Ефіопія та Перу. В країнах Центральної та Східної Європи лідерами у виробництві органічної сертифікованої продукції є Угорщина, Чехія та Польща. Нині органічне землеробство вже з’явилося в Хорватії, Литві, Латвії, Естонії, Румунії, Словаччині та Росії.

Безумовно органічні продукти – це особливий спосіб виробництва, особлива якість, особлива користь і особлива ціна. Коштують вони на 20 - 40% дорожче в порівнянні з аналогічними продуктами, це пояснюється коротким терміном придатності, більшими витратами на зберігання й транспортування. Проте, в тому, що поширення органічного землеробства – це лише питання часу, сумніватися не доводиться. І той хто одним з перших започаткує цю перспективну справу, буде лише у виграші.

Полтавщина має величезний потенціал щодо розвитку органічного землеробства

Незважаючи на те, що на українському ринку одиниці «органічних» виробників, у вітчизняних супермаркетах широко представлена продукція, на маркуванні якої читаємо “біо”, “еко” чи “натур”. Такі префікси у багатьох споживачів асоціюються з тим, що у світі прийнято називати натуральною продукцією. На жаль, в Україні поки що законодавчо не врегульовані питання органічного виробництва, як і використання відповідних позначок, за якими споживач міг би ідентифікувати подібні товари. Тому, таке маркування слід розглядати винятково як ні чим не підтверджений маркетинговий хід. Більше того, ситуацію ускладнює відсутність регулювання назв торгівельних марок. Тому, у нас виробляють напій з ароматизатором і продають під торгівельною маркою “КВАС”, що неприпустимо. На полицях магазинів представлена велика кількість «біо-кефірів», «натуральних» соків і «еко»-продуктів вітчизняного виробництва, які окрім назви нічого спільного з визначенням «органічний» не мають. Тож оскільки єдиних вимог щодо дослідження такої продукції та її маркування немає, помітки «біо» чи «еко» не дають жодних гарантій того, що ми вживаємо натуральний продукт.

Інша справа, коли виробник готовий на практиці довести, що його продукція відповідає усім вимогам стандартів, як це зробила агрофірма «Маяк».

До речі, якщо порівняти мінімальну зарплату та вартість земель в країнах ЄС і в Україні, очевидно, що національна органічна продукція повинна бути дешевшою. Крім того, масове застосування агрохімії в сільському господарстві Європейських держав почалося набагато раніше, ніж у нас. Наші землі не встигли вичерпати усіх своїх біологічних ресурсів, деякі і взагалі не оброблялися вже понад 10 років, а значить, переходити на «органіку» наші фермери можуть з меншими затратами.

Нині свідомість споживачів починає стрімко «пробуджуватись», тож попит на натуральну продукцію, як в Україні, так і в світі, буде неухильно рости і виробники Полтавщини, як екологічно чистого регіону, мають всі шанси розвивати органічне виробництво та заробляти на цьому гроші.

ДП «Полтавастандартметрологія»
Поділіться з друзями:   

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Останні новини