Архів

Друк

Як 117 років тому відкривали полтавський водоканал (частина перша)

Чимало полтавців знають, що свою роботу полтавський водоканал розпочав далекого 1900-го року.

Та не всім відомо, як це відбувалося. Пропонуємо дізнатися подробиці запуску першого водогону у Полтаві.

Будівництво водогону під керуванням Полтавської міської думи

Про потребу у водогоні громада Полтави заявляла ще у 1880-90 роках. Та брак коштів тривалий час стояв на заваді реалізації цього задуму. Виготовити проект та фінансувати будівництво, зрештою, взялася Полтавська міська дума.

На момент початку проектування та будівництва водогону очільником Полтави був Віктор Трегубов, який активно долучився до розбудови міста.

Вперше доповідь про облаштування мережі прозвучала на засіданні думи 27 вересня 1896 року. Презентував проект особисто міський голова, наголошуючи на важливості його впровадження. Для налагодження водопостачання посадовець пропонував пробурити свердловину на Сінній площі (нині майдан Незалежності).

Саме з того дня розпочалися попередні проектувальні роботи. Цим займалася спеціально сформована комісія. У грудні того ж року її члени звернулися до Постійного бюро російських водопровідних з’їздів з проханням повідомити про старт спорудження водопровідної системи в нашому місті.

Для реалізації проекту у травні 1897 року завідувачем водопроводом призначили випускника Санкт-Петербурзького технологічного інституту Броніслава Рафальського. А в серпні того ж року міськдума прийняла рішення щодо муніципальної власності водогону та звернення до високопосадовців з проханням про позику на будівництво. При цьому, й з бюджету Полтавської думи на проект пішло 10 тис. карбованців.

У жовтні водопровідна комісія оголосила відкритий конкурс на проект водогону. До березня наступного року на розгляд подали 5 пропозицій. Восени, крім того, в Полтаві почали бурити розвідувальні свердловини.

Члени водопровідної комісії були переконані: найпридатнішою для пиття є артезіанська вода. Тому й шукали підрядника, здатного виконати глибинне буріння.

Позика від царського Уряду

Взимку 1898 року Уряд Російської імперії погодився надати Полтаві позику на прокладання водогінних мереж. Тоді ж дума міста приступила до активного впровадження проекту. Та, через постійні суперечки, реалізація задуму трохи затяглася.

Втім, влітку, на засіданні міської думи, зрештою, обрали проект будівництва водогону. 1 грудня 1898 року на думських зборах презентували кінцеву проектну документацію. За документами, пропускна здатність мережі не повинна була перевищувати 250 тис. відер на добу, а пікове годинне навантаження – 18 тис. Загальна довжина водогону склала майже 23 км.

У жовтні-січні провели буріння артезіанської свердловини біля Панянської гори. Горизонт знайшли вже на глибині 279 м. Свердловина забезпечувала подачу до 110 тисяч відер води на добу.

Проте, для будівництва водозабору необхідно було забезпечити об’єкт великою кількістю цегли. Для того вирішили будувати цегельний завод. На реалізацію задуму потрібно було 26 тис. карбованців. Навесні 1899 року міськдума уклала угоду про постачання цегли з місцевим підрядником Серьогіним. Та вже восени договір скасували, адже підприємець не зміг забезпечити заявлену потужність у мільйон штук.

Інший підрядник таки довів справу до кінця, і впродовж 1900 року цегельний завод видав «на гора» майже 1,8 млн цеглин, чого вистачило й для зведення об’єктів водогону.

Продовження — у другій частині.

З книги Олександра Єрмака «Історія обласного державного підприємства «Полтававодоканал».

Прес-служба «Полтававодоканалу»

Схожі матеріали:

Поділіться з друзями:   

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Останні новини