Архів

Друк

Олександр Коваль розповів про реформи в пенсійній та медичній галузях

Заступник голови облдержадміністрації Олександр Коваль відповів на запитання журналістів обласних ЗМІ щодо проведення реформ в пенсійній та медичній галузях.

Олександре Миколайовичу, яким є пенсійне забезпечення на Полтавщині. Чи може пенсійна система області похвалитися стабільністю і передбачуваністю?

У Полтавській області пенсійна галузь на сьогодні працює стабільно – пенсії виплачуються вчасно. До того ж, від початку цього року працівники органів Пенсійного фонду займалися впровадженням єдиного соціального внеску та роз’яснювали населенню переваги пенсійної реформи.

Відзначу, що в першому кварталі 2011 року Головне управління Пенсійного фонду в Полтавській області на 104,6 відсотка виконало план власних надходжень, а заборгованість економічно-активних платників внесків перед Фондом скоротилася на 4,9 млн. грн. Забезпеченість власними коштами для виплати пенсій в області становить на даний час 64 відсотка.

Таким чином, зростання обсягів власних надходжень у пенсійний бюджет, а також фінансування пенсійних програм із державного бюджету дало можливість забезпечити вчасно та в повному обсязі виплату пенсій і грошової допомоги більше як 473 тисячам пенсіонерів Полтавщини.

Упродовж січня-березня було проведено три масових перерахунки пенсій. Реалізації підлягали підвищені квітневі соціальні стандарти для 450 тисяч пенсіонерів, понад 5 тисяч нових пенсій осучаснено показником середньої зарплати за 2010 рік, більш ніж 700 пенсіонерам-льотчикам збільшено пенсії, в середньому, на 750 гривень.

Внаслідок перерахунків середній розмір пенсійної виплати зріс від початку року на 23,5 грн. і в квітні становив 1096 грн., що в 1,5 рази більше встановленого прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Упродовж перших трьох місяців року призначено 7140 нових пенсій та проведено більше 10 тисяч їх індивідуальних перерахунків. Водночас варто зазначити, що демографічна ситуація в області дедалі погіршується, а кількість людей, які виходять на заслужений відпочинок, постійно зростає. Якщо в І кварталі 2010 року було призначено 6136 нових пенсій, то в І кварталі 2011 року, як уже згадувалося, 7140, що відповідно збільшує навантаження на пенсійний бюджет.

Щомісячна потреба на пенсійні виплати та інші заплановані витрати в області нині перевищує 582 млн. грн., а загальна сума видатків за квартал становить майже 1700 млн. грн., що на 16 відсотків перевищує минулорічний показник за відповідний період.

Які ж чинники вплинули на позитивні результати роботи пенсійної галузі в цьому році

Перш за все, основним джерелом наповнення бюджету Пенсійного фонду стали відрахування від фонду оплати праці, які формують понад 90 відсотків власних надходжень. У 2011 році фонд оплати праці на Полтавщині збільшився на 17,2 відсотка.

Наповненню пенсійного бюджету також сприяли кошти, які надійшли від платників, котрі обрали для себе особливий спосіб оподаткування і почали сплачувати внески в розмірі, не меншому за мінімальний. Від них за І квартал надійшло більше 36 млн. грн., що у кілька разів перевищує суми надходжень за відповідний період минулого року.

Запровадження спрощеної системи адміністрування єдиного соціального внеску, коли всі підприємства чітко сплачують за класом ризику, теж суттєво посприяло стабілізації ситуації у пенсійній сфері.

Дає перші результати системна боротьба з тонізацією трудових відносин та заробітної плати. Аналіз свідчить, що в Полтавській області у січні та лютому майже 50 відсотків страхувальників виплачували заробітну плату найманим працівникам у мінімальних та нижчих за мінімально встановлені законодавством розміри. Зокрема упродовж січня близько 10300 страхувальників виплатили мінімальну заробітну плату 60 тисячам осіб, а менше мінімальної – 47,5 тисячам осіб. А вже в березні зафіксовано значно менше таких випадків (10241 страхувальник, що порушує законодавство, мінімальну заробітну плату одержали 56800 осіб, менше мінімальної – 45100).

Безперечно, максимум уваги приділяється роботі з боржниками Пенсійного фонду. Якщо завдяки спільним діям органів влади, прокуратури, правоохоронних та інших органів економічно-активні підприємства зменшили свою заборгованість, то борги підприємств, по яких порушена справа про банкрутство, навпаки, зросли на 1,2 млн. грн. і становлять 71 відсоток від загальної суми боргу. Тому необхідна нова стратегія дій органів Пенсійного фонду щодо погашення боргів банкрутами та прискорення темпів ліквідації заборгованості минулих років деякими крупними державними підприємствами.

У чому, на Ваше переконання, полягатиме успіх пенсійної реформи?

Сьогодні, коли в країні в цілому і на Полтавщині зокрема, спостерігається певне економічне зростання, необхідно проводити пенсійну реформу, яка, до речі, є найбільш складною з усіх запропонованих Урядом реформ.

Видатки на пенсійне забезпечення в державі становлять надзвичайно велику частку валового національного продукту, адже на пенсії ми витрачаємо 17-18 відсотків того, що створюємо і виробляємо. Водночас пенсійні внески становлять 35 відсотків, що набагато вище, ніж в інших державах. Проте і цього недостатньо для належного пенсійного забезпечення – в нашій області дві третини пенсіонерів отримують пенсії, нижчі за одну тисячу гривень.

Невирішеними залишаються три основні проблеми пенсійної системи: демографічна, низький рівень пенсій, незбалансованість пенсійного бюджету. Тому якщо нічого не змінювати, дефіцит пенсійної системи зростатиме, а в майбутньому можуть виникнути і затримки з виплати пенсій, що остаточно розбалансує сферу пенсійного забезпечення.

Громадське обговорення пенсійної реформи, яка була ініційована вперше за 20 років існування нашої держави нинішнім Кабінетом Міністрів України, триває вже п’ятий місяць.

На Полтавщині під час інформаційної кампанії роз’яснювалися всі ключові аспекти запропонованих нововведень, створено механізми для узагальнення пропозицій громадськості, аби вони були враховані під час доопрацювання пенсійного законопроекту.

Приємно відзначити, що громадськість Полтавщини поступово усвідомлює необхідність змін, формує відповідні очікування й будує плани на майбутнє.

На сьогодні основним предметом дискусій є підвищення пенсійного віку. Проте якщо цього не зробити зараз, майбутнє покоління наших громадян не зможе розраховувати на достойні пенсії. Таке затягування може виявитися міною, яка вибухне новою соціально-економічною кризою.

З огляду на те, що основна місія пенсії для людини – заміщення заробітної плати після завершення суспільно-корисної діяльності, основним предметом дискусій навколо пенсійної реформи має стати не підвищення пенсійного віку, а вибір майбутньої моделі пенсійної системи.

Про таке заміщення, як це робиться в усьому світі, повинні дбати і відповідати три суб’єкти – держава, громадянин і роботодавець. Саме від того, як будуть враховані інтереси цих суб’єктів, залежатиме успіх започаткованої пенсійної реформи.

Нині частка держави у відповідальності за пенсійне забезпечення громадян становить 100 відсотків. Ті, хто працюють, не дбають про майбутню пенсію та продовжують розраховувати на державу, а роботодавці не несуть відповідальності за пенсійне забезпечення своїх працівників.

Звичайно, роботодавці сплачують значні суми внесків до Пенсійного фонду та відшкодовують чималі суми витрат на виплату пенсій. Проте майже ніхто з них не дбає про пенсію саме своїх працівників, які віддають роботі на такого власника кращі роки свого життя.

Модель пенсійної системи, яку пропонує Уряд, має змінити стереотипи в цій сфері. Вона базується на таких трьох рівнях формування джерел для виплати пенсій:

1. Доходи держави і підприємств, які спрямовуються до державного Пенсійного фонду для забезпечення солідарної пенсійної системи.

2. Частка заробітної плати працівників до Накопичувального пенсійного фонду.

3. Добровільні внески працівників і роботодавців до недержавних пенсійних фондів.

Тому під час подальшого обговорення пенсійної реформи насамперед суспільству, а не владі, необхідно визначитися, яка модель пенсійної системи потрібна Україні для досягнення гідних пенсій.

Влада і громадськість активно обговорюють проблеми охорони здоров’я. Кожен розуміє, що зміни в галузі потрібні. У ряді областей зараз впроваджується реформування системи охорони здоров’я, у чому воно полягає? Чи відбудуться реформи в нашій області?

Хочу сказати, ми не стоїмо осторонь питань реформування медичної галузі. Ще в 2004 році саме на Полтавщині пройшла визначальна Колегія Міністерства охорони здоров’я України, де розглядалося питання запровадження сімейної медицини. Найбільш активно ці новації впроваджувалися в місті Комсомольськ з ініціативи тодішнього міського голови Олександра ПОПОВА. На сьогодні там найвищий рівень обслуговування населення сімейними лікарями, навіть запроваджена приватна практика діяльності сімейних лікарів. Сімейна медицина спрямована на профілактику захворюваності, а не на лікування хвороб. До речі, це світові підходи до збереження здоров’я людей.

Отже, головним завданням якісних змін медицини є переорієнтація її роботи в напрямку профілактичної складової, тобто системного впровадження сімейної медицини шляхом створення центрів первинної медико-санітарної допомоги. Відзначу, що сьогодні в області допомогою сімейних лікарів охоплено понад 81 відсоток населення, функціонують 278 закладів та окремих структурних підрозділів сімейної медицини (до речі, п’ять сільських амбулаторій відкрито вже в 2011 році, 18 – у 2010-му). У сільських районах надають медичну допомогу населенню 238 закладів сімейної медицини. Але процес розвитку мережі ще не завершено – необхідно відкрити майже сімдесят амбулаторій.

Реформа галузі охорони здоров’я полягає у чіткому розмежуванні рівнів надання медичної допомоги. Перший – це амбулаторії сімейної медицини. Другий – районні та міські лікарні. Третій – спеціалізовані обласні заклади, де надається висококваліфікована медична допомога, здійснюються складні оперативні втручання тощо.

Якість надання медичної допомоги ми з вами знаємо, тому реформування – на часі, і цим шляхом ми будемо йти.

Зараз нам у деяких випадках важко переломити уявлення людей про охорону здоров’я, що формувалися десятиліттями, але ми будемо роз’яснювати, виходити на діалог і з громадянами, і з медичними працівниками. Повинне бути розуміння, що людину лікує не ліжко в лікарні, а висококваліфікований лікар.

Дільничні лікарні не вирішують тих питань, які на них покладаються, тобто там не відбувається лікування. У переважній більшості нині вони виконують соціальну функцію з догляду за людьми похилого віку. Та опікуватися такими людьми повинні соціальні працівники, а медики повинні лікувати. Я наведу вам приклад с. Велика Рублівка Котелевського району. Там фахівці провели широку роз’яснювальну роботу, пояснюючи найголовніше: реформування – не означає закриття, це перехід на нову якість роботи. Нині частина приміщення дільничної лікарні працює як соціальна стаціонарна установа – відділення територіального центру соціального обслуговування, туди перейшла працювати частина працівників. А частина медперсоналу залишилася працювати в амбулаторії сімейної медицини, що теж працює в приміщенні дільничної лікарні. Жоден працівник колишньої дільничної лікарні не залишився без роботи.

За рахунок такої реформи медицина Котелевщини заощадила значні кошти, що дозволило придбати автотранспорт, тож у разі необхідності хворих відвозять до Котелевської районної лікарні, де вони отримують стаціонарну допомогу. Немає жодних проблем, жодної скарги, жодного питання. І найголовніше – люди побачили, що таке належна медична допомога.

Рейтинговими для системи охорони здоров’я завжди були показники роботи служб материнства та дитинства. На розвитку перинатальних технологій акцентує свою увагу і Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ. Що вдалося зробити в нашій області?

Згідно з дорученням Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА щодо реформування системи охорони здоров’я, спрямованої на підвищення якості і доступності медичної допомоги для громадян Україні запропоновано впровадження Національного проекту „Нове життя – нова якість в охороні материнства і дитинства”. Його мета – надання населенню доступної висококваліфікованої медичної допомоги, комфортних умов народження та виходжування дітей шляхом створення мережі регіональних перинатальних центрів.

На Полтавщині проведена значна робота з покращення організації допомоги вагітним жінкам, породіллям та новонародженим. Повністю реконструйовано лікувальний корпус обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського, на базі якого розгорнуті сучасні акушерські та гінекологічне відділення. В обласній дитячій клінічній лікарні створено відділення реанімації новонароджених із виїзною неонатальною бригадою, введено в дію відділення інтенсивного виходжування та реабілітації. Усі ці відділення виконують функцію обласного перинатального центру, де щорічно надається медична допомога близько двох тисячам жінок та близько чотирьохстам новонародженим.

І маємо позитив – за минулий рік фіксуємо сталу тенденцію до зниження показника смертності дітей першого року життя, материнську смертність за останній рік вдалося знизити майже вдвічі.

Це надзвичайно важливий показник, адже здоров’я мам і новонароджених малят є найголовнішим для нас.

За матеріалами ОДА

Схожі матеріали:

Поділіться з друзями:   

Останні новини