Архів



Друк

Сирна (Масляна) неділя

Масляна так називається останній тиждень перед Великим Постом в період якого дозволяється вживати молочні продукти, масло а також риба. На церковнослов’янській мові ця неділя називається  – сирною.

Масляна зазвичай в народі святкується, як особливий час коли можна приймати участь у різних іграх та розвагах які супроводжуються безмірним об’їданням. Святитель Тихон Задонський звертаючись до своєї пастви не зовсім доброзичливо висловлювався щодо таких святкувань, адже вони не розвивають нашу духовність а просто розбещують тіло їжею та спиртними напоями. І такий стан людини призводить до різних нещасть. Святитель Тихон говорить: "Стыд лицо мое покрывает, когда говорю о том, как православные христиане празднуют Масленицу" і стверджує, що саме святкування  масляної – це язичництво. Саме таке абсурдне святкування масляної  робить людину недостойною називатися християнином, бо вона не слухає вказівок Святої Православної Церкви.

Православна Церква в період масляної неділі нагадує нам що вже пройшов час заговин на м'ясо, але є ще час коли можна вживати молоко сметану та інше окрім м’ясної їжі. Оскільки ця неділя остання у підготовці до Великого Посту.

Цей тиждень починається з неділі, на літургії у цей день читається  Євангеліє про друге пришестя Ісуса Христа і про Страшний Суд. Цим Євангельським читанням Православна Церква пропонує кожному приготуватися до зустрічі з праведним Судією, нагадує про Страшний Суд і про те що кожна людина буде відповідати за всі свої вчинки в період земного життя перед  Богом. І щоб Господь не осудив нас за скоєні гріх ми всі повинні покаятися. Період Великого Посту – це час покаяння і молитви. І щоби щиросердечно нам покаятися та виправитися необхідні піст і молитва, як два крила які возносять душу людини на небо. Піст тоді буде дієвим для нас коли ми всі будемо творити справи милосердя і любові. Саме про це нам усім необхідно подумати в період масляної, а не об’їданню.

У кожному Православному Храмі в цей тиждень звершуються дивовижні за своїм змістом і красою Богослужіння. Так в середу і п’ятницю не звершується Божественна літургія. За вечірнім богослужінням вперше читається молитва святого Єфрема Сирина: «Господи и Владыко живота моего, дух праздности, уныния, любоначалия и празднословия не даждь ми. Дух же целомудрия, смиренномудрия, терпения и любве даруй ми, рабу Твоему. Ей, Господи, Царю, даруй ми зрети моя прегрешения и не осуждати брата моего, яко благословен еси во веки веков. Аминь», яка потім постійно повторюється за всіма великопісними богослужіннями.

В суботу на цій неділі згадуються святі які прославилися в пості і молитві, Свята Церква наводить нам приклади поста, молитви і покаяння.  Масляна закінчується Прощеною неділею, коли всі один у одного просять пробачення і прощення, віруючи у слова Господа який сказав: «Если вы будете прощать людям согрешения их, то простит и вам Отец ваш небесный, а если не будете прощать людям согрешения их, то Отец ваш не простит вам согрешений ваших» (Мф. 6.14-15).

Народний звичай прощення в стародавній Русі полягав у тому, що після вечірньої домашньої молитви молодші з земними поклонами просили прощення у старших; старші в свою чергу, просили прощення у них. Православні християни ходили «прощатися» зі своїми знайомими, священиками.

Так на початку 17-го століття про чин прощення француз Маржерет пише: «На Масленице россияне посещают друг друга, целуются, прощаются, мирятся, если оскорбили один другого словом или делом, встречаясь даже на улице, - хотя бы никогда прежде не виделись, - целуются, приговаривая: "прости меня, пожалуйста", другой отвечает: "Бог тебя простит, и ты меня прости».

Свята Церква в Прощену неділю згадує гріхопадіння перших людей і втрату раю. Цим Вона нагадує нам, що гріх є причиною людських страждань і усіляких нещасть в житті. Щоб спастися від гріха і страждань ми повинні покаятися перед Богом у них. Ісус Христос просить кожного з нас: «Покайтеся, ибо приблизилось Царство Небесное» (Мтф.4.17).

В період масляної ми всі повинні серйозно задуматися як на принести щире покаянна Богу в період Великого Посту, щоб наші і душа, і тіло воскресли від гріха до Пасхи разом з Воскреслим Христом, щоб Він сподобив нас радіти вічною радістю з Ним і з усіма святими прославляти Святу Трійцю на віки вічні.

Поділіться з друзями:   

Про автора

Василь Фазан

 

 

протоієрей храму Вознесіння Господнього м. Полтава УПЦ, кандидат педагогічних наук, доктор теологічних наук, доцент кафедри загальної педагогіки та андрагогіки ПНПУ імені В. Г. Короленка