Визначення біологічного віку людини і його значення для встановлення тривалості працездатності і ефективності праці

Старіння організму характеризується багатьма морфологічними обмінними і функціональними змінами. Зі збільшенням календарного віку їх прояв зростає. Найважливішим наслідком вікових змін у людини є виснаження адаптаційно-пристосувальних резервів, порушення функціонування життєво важливих фізіологічних систем, що призводить до порушення стану здоров”я. Ознакою передчасного старіння може бути перевищення біологічного віку людини над календарним. Для довідки: календарним віком вважається вік, що визначається за відомою датою народження (за паспортом). Біологічний вік – це вік, що визначається сукупністю змін обмінних, функціональних, структурних і пристосувальних можливостей організму. Тому однією із важливих причин передчасного патологічного старіння, підвищення рівня захворюваності та інвалідизації є невідповідність шкідливих факторів виробництва нормативним вимогам.

Знання фізіологічних особливостей старіючого організму дозволяє здійснювати профілактику професійного і біологічного старіння людини. Важливо також використовувати гігієнічну класифікацію праці за важкістю , напруженістю, шкідливістю і небезпечністю з урахуванням віку працюючих.

У зв’язку з тим, що необхідно враховувати критерії оцінки біологічного віку окремих професійних груп працюючого населення,знання рівня вікового зниження працездатності і ефективності праці, виявлення впливу чинників виробничого середовища на теми і характер старіння окремих професійних груп.

Одним із заходів у профілактиці професійного і біологічного старіння людини є профілактичні медичні огляди різних груп працюючих. Ось чому профмедогляди не повинні базуватися тільки на нозологічних підходах, але потрібно використовувати і ненозологічну діагностику, яка повинна виділяти групи ризику з метою подальшого поглибленого обстеження, а при необхідності лікування і реабілітації. Для цього особливу увагу приділяти особам старших 40 років, у яких вікові процеси починають грати все більшу роль у формуванні патологічних станів і призводять до передчасного старіння або збільшення біологічного віку.

Ось чому в останні роки викликає стурбованість, що особи, у яких біологічний вік значно перевищує популяційний еталон, становлять одну із найчисельніших груп ризику у відношенні до виникнення хвороб, втрати працездатності і смерті.